Нахабні родичі думали, що зможуть відпочити на морі за наші кошти

Коли ми з чоловіком одружилися, у нас з першого дня була заповітна мрія. Ми хотіли переїхати поближче до моря.

Для цього потрібно було досить багато грошей, але мрія стала метою, і ми, не покладаючи рук, працювали день і ніч, намагаючись якомога швидше накопичити на невеликий будиночок в курортному передмісті. Дякую моїм батькам, вони нам дуже допомогли, коли народилися діти, двоє синів, і я змогла буквально через чотири місяці після пологів знову вийти на роботу.

Минуло вісім років, поки ми почали шукати варіанти житла біля моря. Одразу вирішити це питання не вдалося, ще рік ми телефонували, спілкувались з ріелторами та господарями нерухомості, але врешті-решт вдалося знайти те, що ми хотіли – скромний будиночок і з невеликою ділянкою, за пів кілометра від чудового піщаного пляжу. Звичайно, будинок за ту ціну, яку ми купили, вимагав ремонту, але нас це не лякало, ми з ентузіазмом почали купувати будматеріали, щоб своїми руками відремонтувати і відновити дім.

Але не тут-то було! Ремонт довелося відкладати два роки, так як всі родичі, і мої, і чоловіка, вирішили, що наш будиночок – це загальне сімейне житло, і дружно почали приїжджати на відпочинок. Якщо першу хвилю відпочивальників ми прийняли більш-менш з ентузіазмом, то наступні заїзди рідні сприймали зовсім без захвату.

Реклама
pixabay.com

Ніхто з родичів не замислювався про те, скільки клопоту вони нам доставляють своєю присутністю. З ранку всі бігли на пляж, приходили на обід, відпочивали, і знову зникали засмагати і купатися. Вечори проходили в спільних застіллях і бесідах допізна, а наступного дня все повторювалося.
Я просто вибилася з сил з пранням, готуванням і прибиранням. Якось, зустрівши на вулиці сусідку, ми розговорилися.

– Що, до вас знову родичі приїхали?
– Так, сестра чоловіка і ще когось з собою привезла …
– До нас теж п’ять років тому так ось приїжджали, а потім ми зрозуміли, що просто не в змозі всіх зустрічати, годувати і спати укладати. Моя вам порада, чим раніше відвадите рідню, тим спокійніше жити буде.
– Я б рада, але як їх відвадити, їдуть і їдуть!
– А ви їм почніть розсилати варіанти з готелями, кемпінгами і цінами в приватному секторі для нашого регіону, обов’язково з телефонами та рекомендаціями, де краще зупинитися. Якщо вже не зовсім ваша рідня нахабна, думаю, зрозуміють …

Я поділилася порадою сусідки з чоловіком, він якийсь час коливався, але крапки над «і» розставив візит його брата з кумами. За ті десять днів, поки вони жили у нас, будинок перетворився невідомо в що. Купа дітей носилася по ділянці, ламаючи кущі і дерева, а батьки тільки сміялися їх забав. Природно, знову все приготування лягло на мої плечі, адже люди приїхали відпочивати!

Їдучи, брат вручив конверт, відкривши який я мало не заплакала, там була знущaльнa сума, що покриває, хіба що один день їх шабашу. Коли я показала купюри чоловікові, він спохмурнів, і сказав:

Реклама

– З завтрашнього дня починаємо робити розсилки і рекомендації по телефону. Візьми на себе своїх, а я займуся своїми родичами. Потрібно припиняти це свавілля. Відпочивати у нас будуть тільки батьки. Все решта – ласкаво просимо в готелі, їх тут більше ніж достатньо.

Так ми і зробили. На наступний рік ще були спроби «штурмувaтu» наш будиночок, але вже далеко не такі активні, ми всім відповідали, що йде ремонт, і радили, де можна зупинитися. Найцікавіше, що більшість родичів здивовано говорили: «Так там же такі ціни!» Те, що вони економили за рахунок нас свої гроші і без роздумів користувалися нашим часом, чомусь до уваги не йшло, це було, як само собою зрозуміле.

Тепер рідня утихомирилася, а ми, після ремонту нашого житла, з задоволенням запрошуємо відпочити біля моря батьків.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker