Ми з чоловіком відкладаємо гроші для дітей, а свекруха просить віддати все її доньці. Хіба це справедливо?

– Я свою свекруху не засуджую, та й багато часу пройшло, нема чого вже засуджувати. Адже зрозуміло, що про свої “скелети в шафі” нікому не захочеться розповісти. Мені незрозуміло лише одне, чому ми з моїм чоловіком зобов’язані оплачувати її витрати? – каже Анна.

 

Анні 42 роки, 18 з яких проживає в щасливому шлюбі. І головне, що турбує подружжя, це майбутнє двох дочок – двійнят, які навчаються в 11 класі.

Як розповідає Анна, обидві вони займаються з репетиторами, адже без відмінних балів вступити на бюджетне навчання зараз майже неможливо. Двійнята вчаться на відмінно, але це не гарантує успіху на іспитах. І з чоловіком вони точно вирішили, що якщо не зможуть поступити на бюджет, то будуть навчатися на платному. І для цього вже протягом 5-ти років, після погашення іпотеки, відкладають дівчаткам на навчання, продовжуючи жити в “економ” режимі.

Подружжя, за мірками міста, в якому живуть, цілком нормально заробляє. Але незважаючи на стабільний дохід, наліво і направо гроші не витрачають. Тому що двійнят забезпечувати куди складніше, адже речі їм купувати потрібно відразу на двох, і один за одним доношувати одяг вони не стануть.

Анна підкреслює, що з усім завжди справлялися самі, ні від кого допомоги не чекали і не просили. Переходила на дистанційну роботу, тому що важко було працювати повноцінно без лікарняних, адже дівчатка почали ходити в садок, і ніби конвеєром, по черзі тягали віруси звідти. А свекруха, Лідія Львівна лише іноді провідувала дівчаток, залишаючи гостинці з невеликими сувенірчиками для кожної. А тепер просить допомоги, виступаючи зі сльозами для її дочки Маргарити, якій було 19 років, на момент знайомства Анни зі своїм чоловіком. Зовиця вийшла заміж, переїхала в інше місто, через деякий час розлучилась і приїхала, і потім знову поїхала виходити заміж вже вдруге.

Потім знову приїхала. Лідія Львівна дуже засмучувалася, адже – чоловікам нині тільки дітей і подавай, а Риточці доля дітей не дала. У першому шлюбі прожила 6 років, поки чоловік не пішов, тому що завагітніла молоденька дівчинка на стороні. А другий чоловік повернувся до колишньої дружини і дочки своєї, хоч і говорив що діти йому не потрібні.

І Анні було щиро шкода Риту, яка намагалася лікуватися, вона сподівалась, що не все ще втрачено. Але свекруха зневірилася, тому що лікування не приносило користі.

– Я змінила роботу – продовжує Анна – і так сталося, що в тому колективі працювала жінка, однокласниця Рити, як пізніше з’ясувалося, почувши моє прізвище вона відразу ж почала уточнювати не родичі ми з Ритою. Як тільки сказала що Рита є мені зовицею, почула щось таке про неї …

– – Не може мати дітей? Два рази виходила заміж? – дивувалася колега – дивно що її взагалі хтось заміж взяв. З її минулим зрозуміло, чому у неї немає дітей. Ще будучи підлітком, приблизно років з 14-ти Рита почала активне доросле життя, не закінчивши школу встигла не одного хлопця поміняти. Така ось Ритка!

– Не моя справа, це дурниці по молодості, не мені судити – говорила Анна – незрозуміло тільки, для чого так удавано страждають від горя чоловік і свекруха, якщо у них на очах зовиця творила що хотіла?

Чоловіку про це говорити не стала, нема чого ворушити минуле, можливо чоловік соромиться за сестру. Після повернення дочки, Лідія Львівна почала атакувати мого чоловіка з приводом прохання грошей на лікування Рити. Так як у Рити немає освіти, і школу вона насилу закінчила, заробляла вона дуже мало. Ось син має хороший дохід, а значить просто зобов’язаний оплатити лікування, щоб Рита відчула щастя материнства.

– Їй уже 37 років, потім буде пізно, оплатіть, допоможіть, ви ж збираєте, у вас є гроші, я знаю, Аня май співчуття! – тиснула на жалість свекруха – з вашими дівчатками теж може трапитися таке горе, все в цьому житті повертається бумерангом!

pixabay.com

Але на цей раз Анна не стрималася і висловила при чоловікові те, що давно хотіла сказати свекрусі:
– У мене дівчинки розумниці, з ними не може такого статися! У свої 14 вони в ляльки грали, а не тинялися по ночах! Не треба їх порівнювати з нею. Свою доля вона сама собі творила, а тепер я повинна пожертвувати навчанням доньок, заради Ріти, яка ні про що не думала.

Свекруха вискочила з квартири, а чоловік поцікавився звідки у Анни така інформація і чи давно вона все знає. Коли Анна все розповіла, чоловік встав на її сторону.

– Не будь вона мені сестрою і знати б її не хотів, страшенно соромно за неї до сих пір. Не дамо грошей.
А ми і далі будемо збирати для дівчаток наших, навіть якщо і самі вступлять. Будемо збирати на шикарні весілля, окреме житло для кожної, і для подальших онуків.

А Лідії Львівні тоді потрібно було вгамувати і виховувати свою доньку. Якби Рита серйозно хворіла, я б все віддала не замислюючись. Але за її юні дурості я платити не буду!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close