Моєму 30-ти річному сину вже давно пора жити окремо. Тільки як йому про це натякнути?

Сина виховувала сама, чоловік нас покинув, коли дитина ще маленькою була. Жили разом у моїй двокімнатній квартирі. Я, звичайно, нічого для нього не шкодувала, а Леонід, коли підростав, завжди казав мені, що виросте і обов’язково зробить усе для того, щоб полегшити моє життя. Потім одружився і, до речі, дуже вдало.

pixabay.com

Він і справді допомагав мені грошима, навіть дружині, здається, про це не говорив. Спочатку мені жилося дуже добре: нарешті я могла зайнятися собою і своїми справами повністю. Синові дісталася дуже хороша дівчинка, зі своєю квартирою, тож він переїхав до неї. Але відразу все звалилося!

Вони прожили разом 7 років, все начебто було б нормально, як раптом невістка подає на розлучення. Я, звичайно, була вражена, адже стільки часу прожили разом! Так, син — не найбагатший хлопець, але має стабільну роботу і постійний дохід. Загалом, вони таки розлучилися і він переїхав жити до мене.

Ну що сказати? Спочатку я сприймала це нормально, а потім почали розкриватися деякі речі, які мені, чесно кажучи, зовсім не до душі. Син працює лише кілька днів на тиждень, а в решту часу, як це прийнято у них говорити, “тусить” із друзями. Причому не десь, а в мене вдома. Якийсь прохідний двір!

Я нещодавно вийшла на пенсію, хочеться спокою, а вони шумлять на весь будинок. Леонід ніби не розуміє, що для мене важлива тиша. Говорила з ним, день-два тихо — і все по-новому. Я вже навіть вважаю, що невістка була не така вже й не права, коли з ним розлучилася! От тепер думаю, як би мені зробити так, щоб він знову переїхав кудись.

Звичайно, це думка досить егоїстична: син все-таки, кровинка рідна! Щоразу зупиняю себе, бо не хочу його образити, та й жити так більше не можу. Прям от серце у мене рветься, Леонід себе на моє місце поставити ніяк не може. А я, своєю чергою, ніяк не можу на нього вплинути.

Сподіваюся, що він все ж таки переїде, знову одружується, адже йому всього 30 років. Щиро кажучи, зовсім не розумію, коли він встиг таким стати. Зовсім не думає про сім’ю, про майбутніх дітей, тільки друзі та гучні компанії. Я у його роки зовсім по-іншому жила. Його уже мала. Зовсім не знаю, що робити.
Одна подруга каже, щоб я сама підшукала йому житло та запропонувала переїхати, бо хочу жити сама.

Інша подруга відмовляє, вважає, що син розлютиться і старість зустрічатиму одна, в порожньому будинку. Загалом зовсім я заплуталася. Може, хтось підкаже, що робити?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close