Мати забороняє мені спілкуватись з зведеною сестрою. А мені б так хотілось підтримувати з нею стосунки

Кожна сім’я нещасна по-своєму. У моїй родині головним нещастям став відхід батька з сім’ї. Це до сих пір псує настрій матері, нехай навіть вона не бачила його багато років за власним бажанням. Зараз у «неправильного» є дружина і дочка. Незважаючи на те, що у нас спільний батько, зведеної сестри я не знала зовсім. Тільки кілька місяців тому вона написала мені.

Батько пішов від нас, коли мені було 4 роки. Напевно тому я не сильно горювала по його відсутності. Я його просто погано пам’ятала. Також мені цілком вистачало мами, бабусі і дідуся. Вони прекрасно про мене піклувалися, і будинок був сповнений затишку. Хоча і не позбавлений скандалів.

Найбільше мама злилася, коли мова заходила про нове життя батька. Напевно, її злив той факт, що у батька (на відміну від неї) за підсумком склалося особисте життя. Дружина, ще одна дитина і цілком задовільний фінансовий стан. Кожен раз, коли батько намагався випросити мене у мами хоча б на прогулянку, мама з криком кидала трубку і повторювала, що він більше не частина цієї родини. Треба сказати, що ця тактика дійсно відбила все бажання батька боротися за мою увагу.

Реклама

Йшли роки, я росла. Мама так і не вийшла заміж знову. Вона ніби не хотіла відносин. Хоча я вважаю, що варто було б спробувати. І зрада попереднього не привід ставити на собі хрест. Але це не моє життя і не мені вирішувати за матір.

Я переїхала на орендовану кімнату недалеко від місця роботи. Живу непогано, збираю гроші на власне житло. Все йшло як завжди, поки мені не написала якась дівчина. Вона заявила, що ми з нею сестри по батькові і що вона та сама дочка від другого шлюбу. Я їй відповіла, і ми почали спілкуватися.

Її звуть Карина. Вона вступила цього року в університет. На мій подив, з батьком у неї не найтепліші стосунки. Швидше нейтральні, зате мама для неї головна опора. Вона і допомогла знайти мене в соцмережах. Карина виявилася дуже приємною дівчиною. І навіть не дивлячись на різницю у віці (6 років), з нею було цікаво спілкуватися.

Коли я розповіла мамі про нове приємне знайомство, вона подивилася на мене як на ворога народу. Її обурював той факт, що я хоч якимось чином контактую з батьком. За її словами, якщо він тоді проміняв нас на «тих», то нехай і сидить з ними. А нас нехай не стосується.

Реклама

Я намагалася пояснити їй, що ініціатива була тільки моєї зведеної сестри, і батько тут взагалі ніякої ролі не грав. Але мати ніби була не в силах сприймати хоч щось пов’язане з другою родиною батька. Вона починала кричати і перетворювалася в ту жінку, яку я пам’ятала з дитинства. Перед тим як відпустити мене, вона суворо заборонила мені спілкуватися з нею. Я тільки кивнула і вийшла. Марно було з нею сперечатися в такому стані.

pixabay.com

Зрештою, дівчинка не винна, що вона дочка свого батька. І те, що вона сама пішла на контакт, викликає у мене тільки захоплення і повагу. А реакція матері тільки доводить, що вона ніяк не може пробачити батькові зраду. Нехай злиться на батька. Діти-то причому?

Як ви вважаєте, можу я спілкуватись з зведеною сестрою, чи все ж таки це не правильно?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker