Мама виставляє нас з сином на вулицю, бо їй потрібно налагодити особисте життя. А мені куди діватись?

Історія цієї молодої жінки нічим не відрізняється від багатьох інших, які можуть розповісти матері-одиночки. Каріна ростила дочку одна. Чоловік пішов з сім’ї і більше не хотів чути про дочку, і про свою колишню. У нього з’явилася інша любов і інші діти.

Каріна не скаржилася, але про особисте життя їй довелося забути. Вона працювала, дбала про дочку, але робила це якось «через не хочу», без якогось душевного тепла.

«Ростила мене, як ніби їй просто доводиться, а задоволення від мене немає», – згадує її дочка Христина. Йшов час, дочка виросла і вийшла заміж. Мати вирішила надати їй зі свого боку матеріальну підтримку. Але зробила це в такий спосіб – продала трикімнатну квартиру і собі купила двокімнатну, а решту віддала Христині.

Мати розцінила, що це буде її частина на квартиру, а вони вже як хочуть або на іпотеку внесуть перший внесок або просто нехай гроші збирають. Купити квартиру було дорого, та й занадто це шикарний подарунок. Коли люди отримують все на блюдечку, то вони це не цінують. Каріна вважала, що її дочка і зять повинні самі вирішити як розпорядитися грошима.

А можливо, батьки з боку чоловіка теж допоможуть. Але ніхто більше не допоміг. А мамині гроші просто розчинилися на різні побутові потреби. А потім Христина розлучилася, так теж буває. Не встигли ще толком пожити, але зрозуміли, що вже щасливими разом не будуть. Йти Христині більше було нікуди, крім, як до мами. Тим більше, що тепер вона була не одна, а з маленьким сином. Але на той момент у мами вже з’явився залицяльник. Саме такий, про якого вона і мріяла. Чоловік був досить ввічливий, симпатичний, та ще й молодший.

Єдиний недолік це те, що у нього не було своєї житлоплощі. Ось мама і поставила дочці ультиматум: «Щоб на вихідних вас з онуком в моїй квартирі не було. У мене особисте життя, я не хочу втрачати цього чоловіка». Христина скаржилася подрузі, що їй немає куди йти. Знайомих, які могли б прийняти її з дитиною на два дні у дівчини немає. У них або у самих особисте життя або свої сім’ї і діти. Якщо знімати номер в готелі, то це дорого. Ну вистачить грошей на пару раз, а далі що? Можна було б звернутися за допомогою до колишнього чоловіка, але він взагалі хотів відсудити дитину.

А ось якщо дізнається, що Христину матір з дому виганяє, то точно буде вирішувати питання про позбавлення батьківських прав. Ось така безвихідна ситуація. Христина гірко зітхала: «От якби мати продала тоді трикімнатну квартиру і купила б нам по однокімнатній, то ми б з сином зараз відчували себе в повному порядку. А так даху над головою немає». Згадувала Христина і своє безрадісне дитинство, все життя відчувала, що в тягар матері, хоча та ніколи прямо про це не сказала, але це читалося між рядків.

pixabay.com

У свою чергу мати Христини не вважала себе ні в чому винною. Вона і так зробила все, що могла. Доньку виховала, на ноги поставила, освіту дала, та ще й грошей на квартиру. А ось як вони з колишнім чоловіком цією сумою розпорядилися – це вже не її справа. У молодості їй було не до женихів і не до чоловічої уваги. А зараз, коли особисте життя налагодилося, то знову дочка на шиї. Ні, так не піде. Нехай сама вирішує свої проблеми, а вона теж має право на щастя.

Чесно кажучи, можна було і взагалі трикімнатну квартиру не продавати, а молоді самі б крутились, як хотіли. А вона ось по совісті зробила, тільки толку від цього ніякого. Дочка з чоловіком витратили гроші і знову до неї за допомогою. Христину дуже обтяжувала ситуація, в якій вона опинилася. Мати – жене.

Чоловік з близької людини став справжнім ворогом, який тільки і чекає, щоб вона оступилася, і можна було забрати собі сина. Аліменти виплачує мізерні – ні на що не вистачає. А сама Христина на роботу піти не може, тому, що дитина ще маленька і в сад не візьмуть.

Бабуся ж не хоче з внуком сидіти ні хвилинки, каже, що ще не вважає себе старою і у неї є право проводити вільний час так, як вона побажає. Найняти няню немає фінансової можливості. Христина в повному відчаї. «Хоч на вокзал йди і сиди там суботу та неділю, поки мати з милим в квартирі розважається». З одного боку правда на боці Каріни, адже вона вже виконала свій материнський обов’язок, тепер може пожити в своє задоволення. А ось з іншого боку близькі люди завжди можуть розраховувати на підтримку.

І в цьому випадку Каріна позбавляє свою дочку такої підтримки. До того ж у Христини маленька дитина і самостійно впоратися з труднощами вона не може. А як ви вважаєте, хто насправді має рацію? Чи має мати право виганяти власну дочку, та ще й з онуком заради того, щоб налагодити особисте життя?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close