«Мама у людини одна. І моя ще жива, як я можу свекруху мамою кликати »- виправдовувалася жінка

На весіллі, коли свекруха сказала, що все життя мріяла про дочку, і тепер вона невістці є мамою, Інна не надала цим словам особливого значення. Так в захоплених почуттях говорять багато, а потім все забувається. Час все розставляє на свої місця. Але ось в цьому випадку нічого не забулося.

У шлюбі з чоловіком Інна вже 12 років, у них є дві чудові доньки – 8 і 6 років. Дівчата люблять бабусю, та й справді свекруха можна сказати ідеальна. Вона ніколи не лізе з порадами, завжди уточнює, як одягнути онучок і чим нагодувати. Навіть зайвий раз перепитає у батьків, щоб всі задоволені були. На неї можна розраховувати і в складних ситуаціях, наприклад, якщо діти хворіють або їх немає з ким залишити. А найголовніше, що після весілля вона сама віддала невістці й синові трикімнатну квартиру. Антоніна Петрівна переїхала до матері.

Звичайно, літній людині потрібен догляд, але жити в такій маленькій квартирі зі старенькою нелегко. Та час від часу влаштовує капризи і впадає в маразм. Але Антоніна Петрівна пішла на цей крок усвідомлено. А все для того, щоб дітям і внукам добре і зручно було. І можна було б сказати, що Інні несказанно пощастило – сім’я дружня, свекруха чудова. Ось тільки одне «але». Як тільки Інна розписалася з Сергієм, його мати почала вимагати, щоб невістка називала її «мама». Інша б жінка на місці Інни порахувала це дрібницею, але в Інни чомусь не повертався язик.

Реклама

«Мати у людини одна. І моя мама ще жива, як я можу свекруху мамою називати »- виправдовувалася жінка.
«Що ж мені ще для вас зробити, як заслужити вашу любов, щоб ви мене рідною вважали?», – в розпачі говорила вона. Син спостерігав за цією картиною і намагався дотримуватися нейтралітету. Але час минав, а Антоніна Петрівна все сподівалася на визнання.

pixabay.com

Одного разу вийшла незручна ситуація. Було свято, всі збиралися сісти за стіл, але потім з’ясувалося, що бабусі немає. Коли почали її шукати, то молодша внучка сказала батькам, що бабуся образилася і пішла.
Виявляється, вона випадково почула розмову Інни і Сергія, коли невістка сказала чоловікові: «Іди, запрошуй свою маму до столу». Образилася на такі слова і пішла. Довелося відкласти свято і поїхати шукати Антоніну Петрівну. І тут уже не витримав Сергій. Він строго поговорив з Інною про те, що його мати і справді дуже багато для них робить, ніколи в допомозі не відмовляє і квартира теж її. Невже вона не може називати її мамою?

Вийшов скандал, і дійшло до того, що Інна з Сергієм вирішили подавати на розлучення. А що робити, якщо домовитися ніяк не виходить. Якщо чесно, то Інна і сама не розуміла, чому у неї такий ступор і чому вона не може задовольнити прохання свекрухи. Адже та дуже добра жінка. Гаразд, якби мегера була, тоді б хоч виправдання знайшлося, а так все життя присвятила Сергію і онукам. І до невістки дуже добре ставилася, прийняла відразу. В душі Інна була їй дуже вдячна. Вона б без коливань теж прийшла б на допомогу свекрусі.

Але ось таких жертв якраз і не було потрібно. Було потрібно одне слово – «мама». У цьому й річ, що вимовити це слово було так складно. Інна намагалася знаходити альтернативні рішення. Зверталася до свекрухи на ім’я по батькові або «тітка Марія», але все це не підходило. Свекруха на подібні звернення демонстративно не реагувала.

Реклама

Ситуація залишилася в підвішеному стані. Сергій був налаштований рішуче. Було видно, що його чаша терпіння переповнена і він готовий навіть на те, щоб оформити розлучення. А Інна плаче і збирає речі, щоб з дітьми піти на орендовану квартиру. І як розуміти поведінку Антоніни Петрівни? Це бажання мати дочку чи це її примха, заради якої вона навіть готова піти на те, щоб син втратив сім’ю.

А як ви вважаєте, чим можна допомогти героям цієї історії? Чи потрібно свекруху називати матір’ю?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker