Мама хоче виростити з мого сина справжнього егоїста! Мабуть, доведеться обмежити їх спілкування

– Я купила різних фруктів: винограду, хурми, бананів, груш, – каже мама і заходить до нас з пакетами, – Це для мого улюбленого внука!

pixabay.com

Я не дуже рада таким її візитам і відношенню до мого сина. Потім у нас суцільні проблеми. Крім того, ми самі в змозі купити своїй дитині все, що потрібно. Однак мама нас не чує. Мама купує тільки онуку, щоб тільки малюкові все дісталося. Ще й просить відзвітувати.

– Сашенька, внучок мій, – цікавиться вона, коли приходить до нас сама або телефонує, – ти з’їв печиво, яке я тобі недавно передавала? Смачне? Сподобалося?
– Смачне, – відповідає мій семирічний син Саша, – з’їв, спасибі, бабуся.
– А ти скільки штучок з’їв? – продовжує розпитування мама, – Згадай і порахуй. Як це п’ять? Я ж вісім приносила! А де ще три?
– Мама з татом з’їли!

Потім розмова зі мною:
– Я для кого купую? – з надривом у голосі запитує мама, – для онука стараюсь! Дитину порадувати. Хлопчик росте без батька, а ти його об’їдаєш, ще й з чоловіком черговим.

Я вийшла заміж вдруге. А мій перший чоловік, батько Саші, пішов, коли синові був рік. Тоді кілька років мені довелося жити знову з мамою, але зараз я одружена з Віктором. Він став для сина справжнім батьком: турботливим, люблячим і працьовитим. Однак моя мама вважає, що Саша росте мало не сиротою. А тому історія з гостинцями і розпитуваннями, скільки і чого він з’їв, повторюється постійно. Мама приносить цукерки, фрукти, печиво.

– Мама, – намагаюся в черговий раз їй пояснити, у нас сім’я. Потрібно вміти всім ділитися. Не носи нам нічого, якщо тобі шкода. Самі все можемо купити. Я не дозволю Саші рости жадібним і егоїстичним!
– Так, як же, знаю я, купите ви, ви ж іпотеку платите! – відповідає мама. – І чим вам у мене не подобалося? Місце ж є.
Але хіба це можна назвати життям? Особливо для нас з Віктором. Мама постійно шукає в ньому недоліки. Шукає, в чому її онука ображають. Дає поради і командує.

– Зате це наша квартира і ніхто нам тут не указ. – відповідаю їй, – нам вистачає і на виплати, і на дитину. Мені доведеться обмежувати ваше спілкування з Сашею, якщо ти не перестанеш так себе вести.
– Не посмієш! – обурюється мама, – Я свої права знаю і через суд доб’юся права спілкуватися з рідним онуком. І не важливо, що ти будеш думати про це. Я про нього дбаю. Мені теж довелося з вітчимом рости, вже я знаю, що це таке!

Але ж вітчими бувають різними. Деякі краще рідного батька про дитину піклуються. І мене вона вважає недолугою матір’ю, раз заміж вийшла, а не сином одним живу.

– Дитині потрібно найкраще! – наполягає мама, – Ось я вас ростила, так все найкорисніше і смачне віддавала тобі і брату. Могла сама не поїсти, але вам обов’язково дам.

Ось тому у мене брат і виріс егоїстом. Поїхав з дружиною за кордон і маму навіть з Днем народження привітати забуває. Не пам’ятає він про кращі шматочки. Звичайно, ми не обмежуємо дитину і нічого не забираємо, але вчимо, що в родині потрібно ділити на всіх. Навіть одне яблуко потрібно трьом розділити. Коли цукерка одна – теж на всіх. Можемо посміятися і порадіти, як всім по смачному шматочку дісталося. Адже ми – сім’я! Не потрібно дитині вважати себе центром всесвіту.

– Я Сашу егоїстом не зроблю, а ось ви – справжні егоїсти. Думаєте тільки про себе, чому ви його навчаєте?

Ось як пояснити мамі, що вона робить не правильно?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close