Кумедна історія про те, як ми потоваришували з моєю свекрухою

Мене звуть Катерина. Я дуже люблю картоплю. Я люблю її в будь-якому вигляді і готова їсти картоплю хоч щодня. А ось мій чоловік її не любить. Але найбільше я люблю картоплю у мундирах.

Ця історія сталася дуже давно. Ми тоді з моїм чоловіком Миколою тільки зустрічалися. Я працювала вчителькою, а Коля трактористом. У мого чоловіка була велика родина: два брати, дві сестри та мама. Батька не стало, коли моєму чоловікові було лише 15 років. Свекруха сама виростила всіх своїх дітей.

Моя майбутня свекруха мене чомусь сторонилась і намагалася зі мною спілкуватися якнайменше.

І ось одного разу взимку Коля вмовив мене зайти до них додому. Моя майбутня свекруха якось збентежилася, заметушилася. Ми сиділи, розмовляли, а на столі я побачила картоплю. Мою улюблену, у мундирах. Я не втрималася і прошепотіла Колі:
– Я хочу картоплі!

Коля моє прохання озвучив. Свекруха засміялася і каже:
– То це ж поросяча їжа!

Антоніна Петрівна поставила переді мною всю картоплю і сказала:
– Їж на здоров’я!

Як же було смачно!

Ось з того моменту ми з моєю свекрухою і потоваришували.

pixabay.com

Моя свекруха чудова жінка. Вона завжди підтримувала та допомагала мені. Вона дуже багато для мене зробила. Ми завжди жили дуже добре і завжди розуміли одна одну.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close