Історія про дуже милу та добру бабусю, яка вирішила мене обманути

Я працюю касиром у супермаркеті і неодноразово бабусі намагалися мене обдурити. На цей раз теж одна мила бабуся вирішила застосувати свої шахрайські навички. Коротше, було це в автобусі, в розпал дня, народ юрмився практично один в одного на голові, як кілька в банці. Всі стоять, притулившись один до одного, та й бабуся недалеко теж стоїть, бачу. Пенсіонерів хлібом не годуй, тільки вранці на дачу, ввечері назад. І тут голос кондуктора:

– Оплачуємо проїзд!
Усі почали нишпорити по кишенях, хто поліз за гаманцем, загалом передавали гроші кондуктору.
– Я всіх порахувала на вході, тому не змушуйте мене лізти в натовп, у кожного перевіряти квиток! Громадяни, будьмо людьми! – Продовжила кондуктор.
І тут бабуся, що стоїть поряд, до мене звертається:
– Доцю, будь добра, передай гроші! – Попросила ввічливо мила бабуся і дала мені 50 гривень однією купюрою.

Коротше, я передала, кондуктор відрахувала здачу і передала назад салоном. Віддаю, значить, бабусі, а вона така:
– Що ти мені дала? Погано, дочка, старих обманювати! Я тобі 500 гривень давала, а ти мені здачу з п’ятдесяти! – атакувала бабуся.
– Бабуся, ви мені п’ятдесят гривень давали, я віддала жінці попереду, а вона кондукторові. Ось решта, розрахована кондуктором! І квиток.
– Я не при справах, передавала 50 гривень кондуктору! – Поспішила виправдатися жінка попереду.
– Все правильно, мені дали 50 гривень, я з них здачу передала! – Заявила кондуктор.
– Давай гроші мої! Як тобі не соромно? Стару людину хочеш на гроші розвести! – Вила бабуся.
– Та немає в мене нічого, говорю, ви мені п’ятдесят гривень давали! – Не здавалася я.

– А я бачив, як бабуся 500 дівчині передавала! — заступився якийсь мужик.
– Ось бачите, громадяни, чоловік теж бачив! Що ж це робиться? Я маю намір дзвонити в поліцію, нехай вони хоч допоможуть! – Почала загрожувати бабуся.
– Та будь ласка, дзвоніть, нехай перевірять мене, можу навіть роздягнутися, якщо треба! У мене немає таких грошей із собою! – Спокійно заявила я.
– Як не соромно, у такому віці, а нахабства не позичати! Я бачила на власні очі, що дівчині ви дали 50 гривень! — тепер уже за мене заступилися. Дякую, добрій жінці.

І тут бабця вже якось забарилася, каже, мовляв, вибач, дочко, і таке інше… Типу стара вже… Та я й не стала на неї ображатися, все ж вік — справа така, може, й здалося щось. Все б нічого, якби не їхати мені до кінцевої. А в автобусі на той час, як ви думаєте, хто залишився з пасажирів? Не повірите! Бабуся і той мужик, що заступився за неї. Я сиділа ззаду і вони мене не помітили, коли розмовляли:

pixabay.com

– Казав тобі, треба про сотню завжди говорити, а не п’ятсот, вони більший мають попит. – сказав чоловік.
– Та бачиш, дівка та не виявилася дурною — відповіла бабуся.

Я просто очманіла від почутого… Ось так і вір милим і добрим, на перший погляд, бабусям, які насправді шахрайки ще ті!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close