Якось гостював у нас кухар. Але довго радіти не довелося

Якось до мене у гості приїхала стара подруга. Вона вийшла заміж за кухаря, народила двох діток — загалом усе у неї в житті склалося добре. Їхала вона до мене не цілеспрямовано, просто треба було якісь документи оформити, а Рита не хотіла жити у готелі. Чоловік їхав із нею.

– Мій Олексій нас годуватиме як у ресторані, нарешті від кухні відпочинеш. Ще відпускати його не захочеш, – сміялася Рита перед приїздом.

pixabay.com

Я була на дієті, але заради такої нагоди була готова зіскочити. Кімната у мене була вільна лише одна, адже ще й свекруха гостювала. Вона сама у Франції останні роки жила, але втратила дозвіл на проживання, і тепер відновлює якісь там дозволи.

У кімнаті був один диван, але дуже великий — чотири людини там би помістилися. Тим більше, дочка Рити захотіла спати у кімнаті моєї дочки. Вони ровесниці, мають багато спільних інтересів, тому ми не суперечили.

Ми відгородили їхнє спальне місце шторкою, щоб ніхто не заважав, адже ми з чоловіком дуже рано встаємо на роботу. Та й моя свекруха п’є таблетки щогодини, тому часто шурхає повз цю кімнату.
Вміст мого холодильника кухареві не сподобався. Він скривився, але почав щось там діставати. Обід довелося довго чекати, адже він не поспішав. Чим пригощав? Макарони з нагетсами та нарізаними помідорами. Дуже по-ресторанному!

Перед вечерею кухар попросив сходити з ним у магазин. Ми разом пішли до супермаркету, але коли настав час розплачуватись за покупки — він нахабно вийшов. Я розплатилася, адже вдома чекала голодна юрба.

Вечеря була практично та сама. Помідорна нарізка змінилася огірковою. За три дні кухар витратив стільки гарячої води, що в нас і за місяць стільки не накручував лічильник. А все тому, що він три години мив посуд під великим струменем води. Міг піти в туалет і залишити кран увімкненим.

Наступного дня я йому вже нахабно сказала, що ми не звикли обідати так пізно. Він стиснув губи і пішов на кухню. У нас були різні режими дня, і тоді я вже зрозуміла, що припустилася помилки, дозволивши їм залишитися в мене і господарювати.

Вранці я навіть бутерброд чоловікові не змогла не змогла зробити — усю ковбасу та сир гості вночі вм’яли. Інші продукти були порізані та розкладені по контейнерах. Я збігала в магазин перед роботою, щоб чоловік не залишився голодним, і пішла.

Кухар прокинувся о 10-й і пішов на кухню. Обід у нього за планом о 16:00. І що ви думаєте, ми їли? Курячі нагетси з пюре. Найцікавіше, що він попередньо зварив картоплю в мундирах ще з вечора, а в обід її пом’яв. Їсти це було неможливо.

Ми мовчали і терпіли. Треба було протриматися ще один день. Кухар господарював на моїй кухні так, що я навіть сіль не могла знайти. Але я не скандалила, вирішила, що вони завтра поїдуть, і я візьмуся за генеральне прибирання.

Наступного дня вони прокинулися і сказали, що затримаються на кілька днів. І всі продукти вже закінчились. Тоді мій чоловік зірвався і попросив їх протягом двох годин покинути наш будинок. Рита назвала мене невдячною, плакала і твердила, що нашій дружбі настав кінець. Вони поїхали. Разом з нашими запасами з морозилки та консервацією.

Я навіть не думала, що треба чатувати та перевіряти, що вони в сумки заштовхують. З того часу я вирішила, що більше чужих людей у нашому домі не буде. Досить мені — урок засвоїла.

Ми з чоловіком з’їздили до магазину, знову забили холодильник продуктами та постаралися про це забути. Нарешті, в нашому будинку тихо і спокійно.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close