«Як же вже набридли ці пенсіонерки! Вічно на лавочках сидять, язиками чешуть. А ми повинні працювати, щоб їх утримувати!» – кричав хлопець

Нещодавно сталася зі мною така історія. Вийшов я з під’їзду, йду до своєї машини. Мені треба було пройти повз моїх сусідок-пенсіонерок, які як завжди сиділи на своїй улюбленій лавочці. Я з ними привітався і вже зібрався йти далі, але вони стали розпитувати мене про те, як мої справи, як діти, як дружина? Я спокійно їм відповідав. Питання жінок мене абсолютно не дратували. Тут проходить повз мене молодий чоловік зупинився і сказав:

– Як же вже набридли ці пенсіонерки! Вічно на лавочках сидять, язиками чешуть. А ми повинні працювати, щоб їх утримувати!

Реклама
pixabay.com

Ми всі з подивом почали на нього дивитися. Першою отямилася і знайшла дар мови наша Галина Семенівна:
– А куди ж нам подітися? Раніше ми працювали і утримували наших батьків. Тепер наші діти працюють і утримують нас. Потім ваші ж діти будуть працювати і утримувати вас. Хіба не так?
– Відкладати треба було, коли працювали ще! Ви повинні самі себе забезпечувати! Ось так! – відповів молодий чоловік.
– А у тебе самого виходить збирати собі на старість? – поцікавився я.

– Виходить! Я ж працюю! І пенсіонери теж повинні працювати, а не у нас на шиї сидіти! – продовжував гнути свою лінію хлопчина.
– Ось мені сімдесят два роки. Хто мене на роботу візьме? – поцікавилася Віра Григорівна.
– Треба пошукати роботу! Той хто шукає, завжди знайде собі роботу. А пенсіонери тільки сидять на лавочках та пліткують про всіх.

– А ви давно в столиці живете? – запитав я у хлопця.
– Два роки. А що? Чому вас це цікавить? – здивувався юнак.
– У вас же мама є? Вона, напевно, теж пенсіонерка. Так ви їй напишіть, щоб вона вам свою пенсію надсилала, а сама йшла працювати. Адже ти ж не повинен їй пенсію платити. Хіба ти не так говориш?
– Ви таке скажете! Це ж моя мати!

Реклама

– Так же всі пенсіонери – чиїсь батьки. Хіба не так? Ти про своє майбутнє подумай. Адже ти ж теж колись пенсіонером будеш. А раптом тобі пенсію давати не будуть? Як ти тоді жити будеш? На що?
Хлопець нічого мені не відповів, сів в машину і поїхав. Я теж сів в машину і поїхав на роботу. Їхав і думав: ось чому молодь вважає в чомусь винною пенсіонерів? Адже вони насправді ні в чому не винні.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker