«Як же бідно можуть жити люди» – сказала Ірина, коли приїхала знайомитись з сватами

Життя Ірини обіцяло бути райдужним і перспективним, але насправді готувало чимало випробувань.
Батьки допомогли грошима, дещо вдалося заробити самостійно, купили квартиру. А потім почалася перебудова та розруха. Завод закрили і кожен став сам за себе. Потрібно було якось жити та їсти теж хотілося щодня. Тоді Ірина вирішила спробувати себе в бізнесі.

Звичайно, довелося важко, але це того варте. У той час, коли інші не зводили кінці з кінцями, Ірина змогла забезпечити сім’ї нормальне існування. Потім до бізнесу підключився чоловік, але він вибрав інший напрямок. Допоміг випадок. Якось Сергій із приятелем поверталися із села, там вони вирощували картоплю і потім у місті продавали в роздріб.

На той момент було дуже проблемно із бензином. Його просто ніде не можна було дістати, навіть за наявності грошей, щоб заправити автомобіль доводилося значно переплачувати.

І ось на трасі Сергій побачив чоловіка із двома каністрами. Вирішив довідатися, де той бере дефіцитний товар. Для цього були потрібні і задушевні бесіди, і міцні напої, але інформацію було отримано.

Бізнес став процвітати, але не відразу, щоб розкрутитись і поставити справу на потік були потрібні гроші, доводилося жорстко економити буквально на всьому. Звісно, крім сина. Але й цей період випробувань Ірина із чоловіком зуміли пройти.

Через деякий час ідея, реалізована в практику, стала приносити гарний дохід. Мишко пішов до елітної школи, але не зазнався. Навчався добре, багато читав, цікавився технікою.

Ірина ж забула, як у руках тримала книгу, їй було не до того. Та й навіщо читати книги, коли на кожній стіні у квартирі з’явилася плазма. Її коло спілкування змінилося. Вона стала світською левицею, що відкрила власний салон краси. У неї в «друзях» були дружини всіх місцевих чиновників і не лише. Потрібно було заводити вигідні знайомства, щоб завжди бути у рейтингу та тримати руку на пульсі. Нічого особистого, просто бізнес та ділові відносини.

Вона сама не помітила, як перекинулася система цінностей, як вона та її чоловік стали мріяти про приземлене. Потім Ірина отримала права та купила свою машину, щоб не прив’язуватись до графіка чоловіка.

А ось Мишко вчився, вступив до інституту. Дівчина, яка йому подобалася, відповіла взаємністю. Був у неї лише один недолік. Вона була порівняно з Мишком маленького зросту. І якщо вони йшли вулицею, то щоб щось сказати Наді, доводилося нахилятися. А ось підбори Надія не любила. Та й носити їх теж не могла. Якось вона одягла туфлі на високих підборах, але ноги стали сильно хворіти. Надя попросила Михайла сходити з нею в секонд хенд, щоб купити будь-яке взуття, аби позбутися ненависних підборів.

Саме в той самий момент, коли щаслива Надія вийшла з секонд хенду, з іншого боку вулиці вийшла з салону краси красива статна жінка. Вона перетнула частину дороги, оцінюючим поглядом, окинула Надю і цмокнула в щоку Михайла.

«Це хто?», — спитала дівчина, коли жінка сіла у свій крутий автомобіль. “Це моя мама”, – не весело відповів Мишко. Надя образилась на Михайла за матір.

Вже вдома, її мати, помітивши сумний настрій доньки, вирішила з нею поговорити. «Діти за батьків не відповідають. До чого тут сам Мишко. Ви любите одне одного і що вам ще потрібне? Ти ж не знаєш, які в них стосунки», — пояснила вона доньці. Надія порахувала, що мама має рацію.

Потім відбулися заручини. Батьки Наді запросили батьків Михайла до гостей, щоб ближче познайомитися з майбутніми родичами.

Ірина навіть у гостях не змінила вираз обличчя. Щиро кажучи, вона навіть у будинок заходити не хотіла. Їй здавалося, що її син заслуговує на більш вигідну партію. Людині властиво все забувати. Ірина теж забула, як доводилося заощаджувати на всьому, навіть на їжі.

pixabay.com

А ось Михайла все влаштовувало. Не дивлячись на те, що його батьки стали заможними людьми, хлопець не страждав на зоряну хворобу, а мріяв про звичайне життя з коханою дівчиною.

Жінка погодилася приїхати до майбутніх сватів лише заради сина. «Як же бідно можуть жити люди», — думала Ірина, згадуючи свій євроремонт.

А як ви вважаєте, швидко людину засліплює блиск грошей? Чому батьки Михайла забули, що колись теж були простими людьми?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close