Я випадково почув, як мама просить в сестри позичити їй гроші на операцію. Тоді я прийняв рішення, що моя мама більше нічого не буде потребувати

Тато від нас пішов, коли мені було три роки. З тих пір я добре зрозумів сенс слова «економити». Мама економила на всьому. Якісь надмірності ми могли собі дозволити тільки у свята, і то, дуже стримано.
На День народження хресний подарував мені ведмедя – скарбничку. Ведмідь мені не сподобався, я подякував хресному за подарунок, але потім «переподарив» його мамі.

Якісь невеликі надлишки, що залишалися після маминої зарплати, вона кидала в цю скарбничку. Не знаю, скільки зібрав в собі ведмедик до того моменту, як я випадково почув мамину розмову з сестрою, коли вона просила позичити їй гроші на операцію, призначену їй після обстеження. З почутого я зрозумів, що сестра не в захваті від маминого прохання, і замість допомоги почала її дорікати в тому, що розлучилася, що не має достатнього доходу і не може себе забезпечити.

Мені на той час було вже дванадцять, і я збирав гроші на хороший ігровий ноутбук. Я мав декілька підробітків, наша двірничка, баба Маша, давала мені трохи грошей за допомогу по прибиранню листя у дворі, в піцерії я мив вікна, а на СТО допомагав робити щось просте.

До заповітної покупки було зовсім небагато, місяці два-три підробітку, але те, що мама не могла собі оплатити операцію, мене просто вразило.

Я запхав всі свої заощадження в ведмедя, приніс його мамі і сказав:
– Тепер повинно вистачити, не проси більше ні в кого, ми з тобою самі все вирішимо.

Пам’ятаю, як мама тоді розплакалася, обняла мене, і крізь сльози сказала:
– Дякую, ти у мене ростеш справжнім чоловіком!

pixabay.com

Коли я почув ці мамині слова, мені став абсолютно байдужий ігровий комп’ютер, в той момент я зрозумів, що крім мене мамі немає на кого сподіватись в житті.

Операція пройшла успішно. Я ходив до мами в лікарню, носив їй фрукти, і сердився, коли бачив сльози в її очах. А коли мама виписалася, ми разом обговорили, на що витрачати наш сімейний бюджет.

Як не дивно, але після цього наш достаток вирівнявся. Я зміг собі купити комп’ютер, мама просунулася по службових сходах. Не можу сказати, що ми дуже шикували, але ведмідь не був порожній, і перед кожним Новим роком «дарував» нам подарунки «під ялинку».

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close