Я віддала всі сили чоловікові і дітям, а потім залишилася одна

Мене звати Віра. Заміж я вийшла у 22 роки. Жити ми з чоловіком стали у моїх батьків. Так вийшло, що з батьками ми прожили більше шістнадцяти років. Через півтора року після весілля я народила сина Колю, ще через три роки я народила донечку. Я дуже любила своїх дітей.

Але мені дуже не подобалося те, як до своїх обов’язків чоловіка і батька відноситься мій чоловік. Вітя просто гордо прогулювався поруч зі мною і нашими дітьми у вихідні в парку і все. А в решту часу дітьми займалася тільки я. Було дуже важко. Добре хоч, що мама мені допомагала дуже сильно. Але зате вона постійно дорікала Вітю в тому, що він лінується і зовсім не допомагає нам по дому.

– А я – то думаю, що так тихо стало в будинку? А це мій зять вже на диван ліг і газетку читає! Ні, щоб дружині і тещі допомогти! Втомився він, розумієте! А теща і дружина нехай самі все роблять. Вони ж, як ломові коні – не втомлюються ніколи!

Віктор або мовчав, або огризався і був скандал. У будь-якому випадку, мені було гірше всіх: у всьому завжди була винна саме я: і у мами, і у чоловіка. А коли я завагітніла втретє, то мама вимагала, щоб я aбopт зробила.

– Ось куди вам третя дитина? У вас же навіть свого житла немає! Ти і так сама всю сім’ю на собі тягнеш! Твоєму чоловікові все одно, скільки у вас дітей буде! Ще б! Адже він увечері на все готове приходить. У хаті чисто, їжа приготовлена. Він приходить з роботи і відразу на диван лягає, відпочивати. А ми з тобою працюємо постійно, як служниці! Роби aбopт! Не потрібна вам третя дитина.

Я і сама не хотіла знову йти в декрет. Старші діти вже підросли, в школу пішли. Я вже на роботу вийшла. Мені так не хотілося знову пелюшки прати, ночами не спати. Але вибір було зроблено. І по-іншому ніяк.
– Все буде добре! Ми впораємося! – заспокоював мене мій чоловік.

Звісно! Йому було добре так говорити. А ось мені було дуже важко. У мене взагалі не вистачало ні на що часу. Треба було і за старшими дітьми дивитися добре: щоб уроки були вивчені, щоб вони чистими і акуратними в школу ходили.

А маленька Ліза взагалі дуже багато уваги вимагала. Вона часто хворіла. Мама постаріла і допомагала мені тепер зовсім мало. Зате бурчала дуже багато. Добре хоч, що її батько заспокоював, коли вона вже зовсім за рамки виходила.

Іноді мені здавалося, що я просто не витримаю такого навантаження і впаду від утоми. Ну, або збожеволію. Я так заздрила подругам, у яких лише одна дитина. Вони і відпочивати їздили за кордон, і одяг собі купували красивий, і в салони краси ходили. Я про це тільки мріяти могла. А я голову ламала над тим, як мені купити шкільне приладдя та одяг дітям. А ще ж треба було збирати гроші на покупку квартири.
Моя мама постійно твердила, що раз у мене троє дітей, то нам треба вміти жити економно. Але на чому можна було економити, якщо все треба? Ми ж взагалі ніколи нічого зайвого нікому не купували. Ні собі, ні дітям.

Мені так хотілося сходити в салон краси, купити собі красиву сумочку або хороші духи. Але замість цього я купувала нові речі діти, які дуже швидко виростали зі своїх речей. Ми ніколи не відзначали дні народження наших дітей в кафе. У нас просто не було на це грошей. Завжди святковий стіл готувала я. І ще намагалася і купити подарунок імениннику.

Віктор же взагалі нічого не робив. Він навіть не намагався заробити більше грошей для сім’ї. Всі домашні справи я робила по ночах, а вечорами я вчила з дітьми уроки. Ще я намагалася стежити за собою: щоб не виглядати гірше за інших. І на роботі я намагалася бути не гірше за всіх.

Я так заздрила своїм подругам, коли вони показували фотографії своїх поїздок за кордон. Я так мріяла про те, що коли наші діти виростуть, то ми з чоловіком теж кудись поїдемо.

А поки ми відпочивали щороку на невеликій базі відпочинку в лісі, біля річки. Мені там доводилося і їсти готувати, і прибирати. Загалом, відпочивали чоловік і діти, а я – ні. Але нічого іншого ми собі дозволити просто не могли.

– Все буде добре! Ось діти виростуть, і тоді ми з тобою всюди побуваємо! – заспокоював мене мій чоловік.
Так ми і жили. Працювали і мріяли.
Потім у нас з’явилася квартира. Потім діти закінчили школу. Ми намагалися їм усім дати вищу освіту. Коли наймолодша вийшла заміж, то я подумала: «Ось і все! Прийшов час пожити і для себе! У нас же з Вітею стільки ще планів нереалізованих! »

Тут я стала помічати, що мій чоловік став з роботи дуже часто пізно приходити і став дуже стежити за собою.

Одного разу я поверталася з роботи і побачила біля одного кафе нашу машину. Я так зраділа, що мені не доведеться їхати на маршрутці. Подзвонила чоловікові, але він мені не відповів. Я підійшла ближче до кафе і побачила, що там сидить мій чоловік. Він сидів не один, а з молодою і красивою дівчиною. Віктор тримав дівчину за руку, а потім почав її цілувати.

У мене мало серце від болю не розірвалося, коли я це побачила. Я навіть плакати не могла – була в такому шоці.

Увечері я поговорила зі своїм чоловіком. Він мені зізнався, що у нього роман з цією дівчиною вже цілий рік. Чоловік заявив мені, що я йому страшенно набридла і що я дуже обмежена жінка. Адже мене крім роботи, сім’ї та будинку взагалі нічого не цікавить. А що мене ще має цікавити?

Загалом, в одну мить моє життя переламалось. З Віктором ми розлучилися. Мені здавалося, що моє життя закінчилася. Діти виросли, а чоловік мене проміняв на молоденьку. Я присвятила своє життя сім’ї і залишилася ні з чим. У мене почалася депресія. Прийти в себе мені допомогла моя подруга.

– Ти сама у всьому винна. Не можна розчинятися в інших. Треба думати і про себе. Через твоє ставлення до себе та інших, твої діти і чоловік стали такими егоїстами. Треба цінувати себе, тоді тебе будуть цінувати і інші люди. Я вирішила жити по-іншому: я навчилася радіти кожному дню.

freepik.com

Через півроку я познайомилася з Андрієм. Він дуже красиво за мною доглядав. Він подарував мені духи, про які я мріяла все життя. А недавно він купив нам квитки і Париж. Нарешті я побачу Ейфелеву вежу! Адже це теж була моя мрія. Андрій дуже уважний і ввічливий.

Я не знаю, що буде далі, як складатимуться наші стосунки. Але зараз мені так добре! Я щаслива і насолоджуюся кожною хвилиною свого життя!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close