Я багато років не спілкуюся зі своїми свекрами. Тому що весь спадок вони заповіли своїй доньці

Мені здається, що мої свекри вчинили дуже нечесно по відношенню до свого сина, мого чоловіка. Ця історія сталася майже дванадцять років тому.

40knig.ru

Моя свекруха заповіла квартиру тільки своїй доньці та своїй онучці. Чому вона так вчинила? Адже у неї є ще й син – мій чоловік. І у нас теж є діти. Їм, що житло не треба?

Чомусь батьки чоловіка завжди абсолютно по-різному ставилися до своїх дітей. Лізі вони завжди купували хороший і дорогий одяг – адже вона ж дівчинка. А ось Саші одяг купували найдешевший: він же хлопчик і йому все одно в чому ходити. Чому це раптом?

Ви думаєте, що у моїх свекрів були труднощі з грошима? Нічого подібного. Вони могли нормально одягати свого сина, але ніколи цього не робили.

Саша сам вступив до інституту на бюджет і сам його закінчив. А ось навчання Лізи батьки оплачували. Навіть дорогі репетитори не допомогли їй вступити на бюджет. Деякі іспити Лізі теж доводилося купувати. Але, нічого страшного – для улюбленої донечки батьки нічого не шкодували.

Потім мій Саша влаштувався на роботу і одружився на мені. А ось Лізочку батьки взагалі вдало видали заміж: вона була домогосподаркою і ніде не працювала жодного дня.

Одного разу свекруха сильно захворіла, і її поклали в лікарню. Вгадайте, хто за нею доглядав? Я! невістка! А не дочка! Ще б пак -адже Ліза тільки заміж вийшла і вона повинна всю увагу і час тільки чоловікові приділяти. Я купала свекруху, годувала її з ложечки, прала її одяг. Але свекруха мені за це навіть спасибі не сказала. Я залишилася поганою невісткою.

Лікування свекрухи оплачував мій чоловік. За час хвороби Ліза ні разу не прийшла до матері в лікарню. Зате ми з чоловіком там майже що жили.

Зате забирати свою матусю з лікарні Ліза приїхала.
Потім Ліза з чоловіком вирішили на море з’їздити. Машину для цього у свекра попросили. Звичайно, їм не відмовили. А ось на нашій машині свекор спокійно цілий місяць на свою дачу їздив. Коли машина поламалася після цього, то ремонтував її мій чоловік за свій рахунок.

Коли нашим дітям прийшов час в школу йти, то свекри нам ні копійки не дали. Зате коли їх Лізочка завагітніла, то вони все купили для дитини, ще й ремонт в дитячій зробили.
А через два роки свекруха написала заповіт: свою трикімнатну квартиру вона заповіла своїй Лізочці і її сину.

Хіба це по-чесному? А як же мій чоловік? Адже він теж має право на частину цієї квартири. Хіба він не їхній син? Мені дуже прикро за свого чоловіка. Після цього я не бачила ні свекра, ні свекруха майже дванадцять років. Мої діти іноді їздять до них, але я – ні. Я навіть не цікавлюся тим, як у них справи і чи є проблеми зі здоров’ям. Мені це не цікаво.

Вони ж змогли викреслити мого чоловіка з свого життя. Ось і я викреслила їх зі свого життя. Хіба я не маю на це права?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close