Дружина брата знахабніла: захотіла, щоб ми з чоловіком платили їх кредит

Ми з моїм Валерою одружилися вісім років тому. Рік прожили на орендованій квартирі, а потім взяли в кредит квартиру. І цілих сім років ми виплачували кредит за цю квартиру. Це було не легко. Хоча ми і працювали удвох, але доводилося на всьому економити, багато в чому собі відмовляти. Тому, коли ми внесли останні гроші за нашу квартиру, то були просто шалено щасливі.

На честь цієї радісної події я вирішила влаштувати свято. Точніше відзначити відразу два свята: у Валери був день народження, ну і закриття кредиту. Все підготувала, запросила гостей.

Запросила і свекруху. А ось запрошувати молодшого брата свого чоловіка – Колю з його дружиною Ірою я дуже не хотіла. Але свекруха заявила, що якщо я їх не запрошу, то вона теж не прийде. Я точно знала, що мого чоловіка відсутність мами на його Дні народженні сильно засмутить. Тому запросила Колю з Ірою.

Розповім, чому ж я так не хотіла запрошувати в гості Іру з Колею. Коля – брат мого чоловіка, він хороший хлопець, але якийсь аж сильно слабохарактерний. Він рано почав працювати – одразу після закінчення школи. Потім познайомився з Ірою, закохався в неї і одружився. Вони взяли в кредит квартиру, але живуть разом з мамою Колі і Валери. А квартиру здають, щоб платити на неї є кредит.

Ірина ніде не працює, вічно гуляє десь зі своїми подружками. Я думаю, що вона гуляє не тільки з подружками. Але це її особиста справа і справа їх сім’ї. Я в це не збиралася втручатися, нехай живуть, як хочуть.

pixabay.com

Всі гості прийшли вчасно. Я все розповіла, як ми будемо вітати Валеру – щоб він надовго запам’ятав цей день. Все пройшло, як я планувала. Вийшло все просто відмінно. Потім ми сіли за святковий стіл, гості почали нас вітати: бажали нам здоров’я, любові, щастя. А потім нас вирішила привітати і дружина Колі, Ірина. Її привітання просто шокувало нас. Ірина заявила наступне:

– Валера! Вітаю тебе з Днем народження. Я дуже рада, що ви виплатили останній внесок по квартирі. Тепер у вас з’являться зайві гроші. Ти повинен допомогти своєму братові. У нас ж кредит на квартиру. Я не працюю, а Коля заробляє дуже мало.

Нахабство Ірини взагалі всіх шокувало. Я перша прийшла до тями після слів Ірини і сказала:

– В якому сенсі: ти повинен допомогти брату? Ми вам нічого не винні і ваш кредит – це ваші проблеми. Самі брали, от самі і платіть. Ти можеш почати працювати, та й Коля може ще собі і підробіток знайти.
– А навіщо це нам робити? Ви ж працюєте! За себе заплатили, тепер нам допомагати повинні! А ви що, хочете жити і тільки про себе думати? Зараз за все свекруха платить, але з наступного місяця – один платіж маєте ви зробити! – заявила впевненим тоном Іра.

Коля просто сидів мовчки. А ми почали з Валерою відстоювати свої права і відмовлятися за щось платити. З якого дива ми повинні це робити? Ми і так стільки років на всьому економили. Думали, що хоч тепер почнемо жити нормально. А тут така заява!

Ми близько години вислуховували образи на свою адресу: які ми жадібні, які ми злі і безсердечні: не хочемо молодшому братові допомогти. І найприкріше те, що свекруха підтримала Ірину. Вона теж вважала, що тепер у нас з’являться зайві гроші, і ми не будемо знати, куди їх дівати. Тому і повинні платити чужі борги.

Ми з Валерою цього робити не збиралися. Скоро всі наші гості розійшлися. Так, надовго ми з Валерою запам’ятаємо цей день. Шкода, що зовсім не тому, що він пройшов весело і добре. Що буде далі, ми не знаємо.

Але знаємо точно тільки одне: ми чужий кредит виплачувати не будемо. І крапка. Хто брав, той нехай і віддає. Нехай шукають роботу, працюють і платять. Ми їм нічого не винні!

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close