Довелося змінити квартиру через поведінку моєї мами

Мама настільки часто висувала претензії до мене і до мого чоловіка, що мені це шалено набридло, і я вирішила переїхати. Виходу не було, інакше я просто обірвала б стосунки з мамою або розлучилася з чоловіком. Я сама вирішила, що потрібен переїзд, але на думку мами, це все мій чоловік придумав.

pixabay.com

Колись я купила квартиру в тому ж будинку, де живе моя мама. Думала, що це везіння — і в гості близько ходити, і з дітьми мама потім допомагатиме. І я у цьому районі прожила з самого дитинства. Все знаю. Хіба не чудово?

Потім я познайомилася із моїм майбутнім чоловіком, ми зіграли весілля. Мій чоловік — приїжджий, він не мав свого житла, тому він оселився в мене. Відносини були прекрасними, мене все влаштовувало від початку. Це саме та людина, яку я завжди шукала. Але мама відразу не полюбила мого чоловіка.

— У магазині чоловіків був розпродаж? Інакше де ти ще такого непоказного собі відкопала! Страшний, і до того ж без свого житла — ось що вона сказала після першої зустрічі з ним.

Я намагалася пояснити, що його зовнішність для мене не має значення, а наявність квартири взагалі не показник, у багатьох корінних жителів її теж немає. А мій чоловік дуже добра і приємна людина, вміє працювати руками, дбайливий і дуже надійний. Маму мої слова не вразили. Вона хмикнула і сказала: «Побачимо, що ти думатимеш, коли підеш у декрет».

Але час декрету ще не настав, а мама вже проїла і мені, і моєму чоловікові весь мозок. Приходить до нас вечорами і починає бурчати. Зять і це, і те неправильно робить, як мені не пощастило, що в мене такий бездарний чоловік. І це при тому, що чоловік дуже намагався допомагати мамі: возить її куди треба на першу вимогу, наприклад. Але в нього ніяк не виходить заслужити її прихильність.

— Світлани донька нещодавно заміж вийшла, так у неї ось справжній чоловік! Зі своєю квартирою, машину нещодавно купив. З повагою ставиться до тещі і постійно щось дарує. Зовсім не те, що твій: від нього нічого доброго не дочекаєшся! Навіть на словах, не говорячи вже про подарунки.

І такі спектаклі розігрувалися щодня. А що, йти недалеко. Зручно. Чоловік дуже довго терпів, а потім почав огризатись у відповідь. Мама тут же закочувала очі і вдавала, що ось-ось знепритомніє. Вимагала, щоб я приструнила людину, яка не поважає мою матір.

Можна було б просто не відчиняти їй двері, але це теж не допомагало: мама починала кричати в коридорі, а мені не хотілося, щоби сусіди це все бачили. Крім цього, вона часто телефонувала нам.

Ми з чоловіком поговорили, все обговорили і вирішили, що нам треба переїхати. Добре було б взагалі не повідомляти матері нову адресу, але це більше схоже на мрію. Але якщо ми житимемо далеко, вона не зможе приходити до нас щодня, а це вже непогано. Квартира в мене однокімнатна, а ми хочемо в майбутньому не менше ніж двох дітей. У будь-якому випадку потрібно думати щось з приводу більшого житла.

Вирішили, що здамо цю квартиру, а самі на якийсь час переїдемо до свекрухи, щоб накопичити більше грошей. Це могло б здатися дивним, але інших варіантів просто не було. У свекрухи трикімнатна квартира, до того ж вона часто ночує у свого чоловіка, тому можна з нею практично не зустрічатися.

Ми не стали говорити мамі про те, що спланували, адже це точно призвело б до конфлікту. Але довго приховувати не вийшло. Сусідки доповіли матері, що бачили, як ми з сумками виносимо речі із квартири. Вона тут же прибігла до нас і спитала, куди це ми збираємось.

Мені не хотілося їй брехати, так що я сказала все, як є: здаємо цю квартиру, збиратимемо, щоб переїхати подалі від неї. Мама змінилася в обличчі та почала кричати на мого чоловіка.

— Це ти винен! Боїшся, що у доньки очі відкриються, і вона все ж таки кине тебе?! — потім вона повернулась до мене. — А в тебе свої мізки є? Змінюєш матір рідну на якусь свекруху! Зовсім безвольна, робиш усе, що чоловік тобі скаже!

Чоловік постарався не реагувати і почав складати наші сумки до машини. Я ж у цей час робила все, щоб пояснити мамі, що сама ухвалила це рішення. І що саме вона винна в тому, що я захотіла так зробити. Ми спокійно жили б поряд з нею, але через причіпки більше не можемо. Мама у відповідь заявила, що я дурна, що я ще прибіжу до неї у сльозах і пішла.

Ми живемо зі свекрухою вже пів року. Вона не дошкуляє нам, я майже не перетинаюсь з нею. Ми не чіпаємо її, вона не чіпає нас. Ідеальний розклад. Квартиранти щомісяця нам платять, а ми ходимо на роботу та відкладаємо зароблене. Мати жодного разу за останні три місяці мені не написала. Якщо я дзвоню і питаю, як у неї справи, вона відповідає мені дуже сухо та по суті питання. Мені неприємно все, що відбувається, я не хотіла зіпсувати стосунки з мамою. Але вона сама в цьому винна. Якщо перегляне своє ставлення до мого чоловіка, то буде добре. А якщо ні, то це лише її особиста справа.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close