Допомогла подрузі, так ще й поганою залишилась.

Я завжди була людиною дуже жалісливою. Завжди намагалася всім допомогти, чим тільки можу. Так, були такі люди, які не оцінювали зовсім мою допомогу. Були й такі, які потім день і ніч дякували мені. Але не подумайте, я хороші справи робила не для того, щоб хтось сказав мені спасибі або ще що. Ні, я це робила через те, що мені шкода було людину, я просто хотіла допомогти, чим зможу.

Є у мене подруга Настя. У Насті з шлюбом не склалося. Прожила вона зі своїм чоловіком 7 років і всі ці 7 років її чоловік жодного дня не пропрацював. Ні, ну може, де і ходив на які підробітки і хоч по пару сотень гривень приносив, але не більше. Весь цей час бідна Настя раз у раз, що розривалася між вихованням дитини, а також заробітком грошей, щоб хоч якось утримати сім’ю на плаву. Працювала вона на заводі, так як завагітніла в 19 років і не встигла навіть університет закінчити. Заради сімейного блага кинула навчання і повністю просякла сімейним побутом. Вона ж сподівалася, що чоловік її оцінить таку поведінку і що скаже спасибі або хоч буде намагатися теж заради сім’ї.

Реклама

Але як тільки Настя народила, чоловік повідомив, що у нього проблеми з роботою, грошей заробити немає де. А тому будуть жити вони тільки на одну допомогу. Дарині, дочці Насті було всього 5 місяців, як її мати вперше вийшла на роботу. Благо, хоч мама Насті сиділа з дитиною, допомагала дочці. Ну а чоловік відчув, що можна нічого не робити і що дружина сама все зробить, сама знайде гроші, та й повністю розслабився. Весь час тільки годував Настю обіцянками.

І ось через сім років вона настільки втомилася, що вирішила нарешті розлучилася. Все ж легше заробляти гроші на те, щоб прогодувати себе з дитиною, ніж ще і рот ледачий годувати. Природно, аліментів ніяких Настя не домоглася від чоловіка. Так і стали жити з мамою Насті. Настя працює все також на заводі, постійно економить.

І ось я помітила, що Даринка взимку ходить в дуже тонкій курточці. Вирішила зробити добре дитині. Купила куртку для неї. Вона була не нова, але Насті я вирішила не говорити, що я витратила якісь гроші. Сказала, що це від моєї дочки залишилася. Подарунок Настя з радістю взяла, сказала спасибі. Звичайно, у курточки тієї були свої мінуси – десь трохи потерта, десь щось обірвано, але факт, що носити її можна було ще чимало часу.

Реклама
pixabay.com

І що ви думаєте, бідна Настя в підсумку почала висловлювати мені думку про те, що куртка жахлива просто, що Дарина в такій ходити не може. Хоча сама ходила в набагато гіршій куртці. Що ж, в результаті я зрозуміла, що нікому ніякої допомоги більше робити не треба. Зробиш людині добре, а вона ще й незадоволена буде.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker