Дочка категорично не хоче їздити в гості до свекрухи. А все через те, що моя свекруха не вміє себе поводити з дітьми

– Я не поїду до бабусі Валі. – ниє моя дочка Варя. Їй ледь виповнилося 6 років. – Будь ласка, не треба мене туди відвозити. Я краще до бабусі Тані поїду погостювати.

Бабуся Валя – це моя свекруха, Валентина Вікторівна, а бабуся Таня – моя мама, Тетяна Михайлівна. Варя категорично не хоче їздити до свекрухи, хоча я з усіх сил намагаюся, щоб вона однаково ставилася до обох бабусь.

Я заміжня 8 років, родом ми з одного села. Після весілля, ми нашкребли грошей на маленьку квартиру в столиці. Ми оформили кредит, який і досі оплачуємо.

Зате у нас власний дах над головою і ми не переживаємо, що нас завтра виставлять на вулицю. Роботи у нас по горло. Чекаємо літа, щоб доньку відправити до бабусь у село на свіже повітря, а ми могли побільше працювати. Після того, як Варя почала виразно висловлюватися, вона категорично відмовлялася їздити до свекрухи.

– Вона змушує мене працювати в городі. – плаче дівчинка. – Каже, що я повинна все вміти, а то виросту як мама, білоручкою.
– А що в цьому поганого? – обурювався чоловік. – Моя мама дитину до праці привчає. У неї не можна балуватися.

Звичайно непогано, але треба в усьому знати міру. Насильно примушувати маленьку дитину неправильно. Навіщо ультиматумами примушувати дівчинку до праці. Моя думка, що в 6-річному віці ще рано працювати на городі.

pixabay.com

А ось ці ось моралі щодо їжі:
– Поки не з’їси зі столу не встанеш. Подобається, не подобається – їж, я не буду продукти переводити.
Мої батьки поводяться протилежно. Мама намагається заманити Варю до домашніх справ. Вона граючи поливає з нею город, годує курей. Доньці подобається такий підхід і вона із задоволенням їздить до моєї мами. по поверненню від неї дочка хвалиться, що посіяла багато квітів і захлинаючись розповідає про них.
Я всіляко намагаюся, щоб Варя частіше була у моєї мами. Не хочу травмувати зайвий раз дитину.

Мене ці постійні конфлікти просто дістали. Збираю дочку до свекрухи на кілька днів.
Коли ми приїхали до Валентини Вікторівни за Варею вона нам сказала:
– Сваха прийшла і забрала дівчинку. Їдьте туди і шукайте там свою дитину. Ви занадто її балуєте, не знаю що з цього вийде. Я її люблю, а вона на мене дивиться як на ворога народу!

Більше від свекрухи ми нічого не почули. Поїхали в інший кінець села за донькою. Дочка вибігла до нас зі сльозами на очах і сказала, що більше вона нізащо не поїде до бабусі Валі. Мама розповіла нам в подробицях, що ж там сталось.

– Напекла я пирогів і вирішила віднести до свахи, щоб пригостити. Коли я увійшла у двір, то побачила жахливу картину!
З’ясувалося, що свекруха на обід наварила борщу, який Варя терпіти не може. Та й у дорослих таке буває, що деякі страви не смакують. Сидить моє дитя і плаче над тарілкою, а свекруха над нею носиться.
– У ньому стільки вітамінів, а ти носом крутиш. Не встанеш з-за столу поки все не з’їси. – кричала Валентина Вікторівна.

Варя сиділа заплакана за столом кілька годин. Борщ давно охолонув. Тут свекруха почала годувати Варю, але дочка відштовхнула її руку і вибігла з-за столу.
– Ах ти ж невихована! – кричала на все село Валентина Вікторівна. – Я зараз тебе старовинним методом буду виховувати. Зараз я цей борщ тобі за комір виллю!

Якраз в цей момент у двір увійшла моя мама і побачила цей жах. Вона мовчки забрала Варю і повела до себе. Мама ледве заспокоїла доньку. Засинаючи вона все ще тривало схлипувала.

Я не витримала і крикнула чоловікові:
– Більше ноги моєї дочки не буде в твоєї матері! Де це бачено таке поводження з дитиною. Не буду отак доньці психіку травмувати!
– Я згоден. – зітхнув чоловік. – Я не хочу нашій дитині поганого.

Яка ваша думка, вчинок бабусі правильний? Може вона сильно погарячкувала?

 

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close