Чоловік з батьками 10 років приховували від мене його дiaгнoз

Ми з Олегом одружилися будучи студентами. Для мене це був перший досвід відносин. Вийшло, що і єдиний.

Парою ми стали на 3-му курсі. Він навчався на фізика, а я на філолога. Його залицяння були ніжними і романтичними.

Як тільки закінчили навчання, вирішили одружитися. Через рік у нас народився син. Минуло ще 3 роки. Народилася донька. А Олега наче підмінили.

Перед тим, як народилася дочка, ми змушені були переїхати через роботу Олега. Я думала, що його депресія пов’язана з глобальними змінами в нашому житті. Він не допомагав з дітьми, пізно приходив додому, почав пuтu.

Раніше теж можна було спостерігати незрозумілі перепади настрій. Але це було ненадовго. Цього разу все затяглося.
На будь-яке моє прохання про допомогу він відповідав, що це моя турбота займатися дітьми та іншими домашніми справами.

Протягом 6 місяців ми майже не спілкувалися між собою. Чоловік був постійно злий або агресивний. Або нaпiдпuтку. Найчастіше це було комбо. Додому повертався пізно. Я вже навіть перестала цікавитися, де він пропадає, і з ким.

Мені було неприємно знаходиться поруч з ним. Триматися мені допомагали спогади про наше щасливе минуле. Сподівалась, що він колись зміниться.

Я готувала їсти, син грався з конструктором, а найменша спала. У цей момент прийшов Олег. Почав крuчaтu, що ми йому набридли, він втомився від нас. Ще додав, що у нього є інша жінка і життя з нею йому подобається більше. Багато чого наговорив. Я дітей зібрала і бігом на вулицю. Відразу ж набрала його батьків. Свекруха заборонила звертатися в поліцію. Пообіцяла терміново приїхати.

Приїхали з батьком і правда швидко. Навіть поліція так швидко не приїхала б. Забрали Олега з собою. Потім я дізналася багато цікавих подробиць.

Найбільше мене шокувaлa тільки одна новина. Ми прожили разом близько 10-ти років і тільки зараз я дізналася, що медики підтвердили Олегу діaгнoз біпoлярні розлади. І, взагалі, у нього проблеми з псuхікoю з самого дитинства. Просто він разом з батьками дуже добре все приховували від мене.

Коли Олег їхав погостювати до батьків, його відправляли на лiкувaння в приватну клініку. Куди ж дивилися мої очі, що протягом усього часу я цього не помічала? Про коханку я теж була не в курсі.

Мені залишалося тільки забрати дітей, влаштуватися на роботу і винайняти нам житло. Дітей влаштувала в сад. Звідки взялися сили на все? Не зрозуміло.

pixabay.com

Я дуже довго все аналізувала. Намагалася сама собі пояснити, як я могла так помилятися в близькій людині. Мені знадобився рік, щоб прийти в себе. Про чоловіка батьки подбали: підлікували його і на роботу допомогли влаштуватись.

Деякий час по тому ми розлучилися. Він швидко знайшов собі нову жінку. При чому його родичі мене ще й винною зробили в тому, що це я залишила їх дорогоцінного сина в такий непростий період його життя.
Ось така непроста життєва історія. Зараз в мене все налагодилось. Ось тільки спогади турбують.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close