Чоловік образився на мене, бо я приховала від нього свою спадщину

Була в мене бабуся, батькова мама. Ми з нею майже не спілкувалися, бо батьки були у розлученні. Коли її не стало мені дісталася однокімнатна квартира. Будучи живою, вона оформила на мене дарчу, щоб інші родичі не тягли до неї руки.

Я здавала нерухомість в оренду, але про це чоловікові не говорила. Усі гроші відкладала на “чорний день”. На той час ми жили в квартирі чоловіка, грошей особливо не потребували, тому я і прийняла таке рішення.

Минулого року чоловік хотів купити щось до машини, але грошей не було. Я не хотіла розповідати, що в мене є заощадження. Але сталось так, що чоловік знайшов документи на квартиру і про все дізнався. Чоловік дуже образився на мене, вже тиждень не звертає на мене уваги та не розмовляє.

pixabay.com

Що ж я зробила такого страшного? Це ж моя спадщина! Я не повинна звітувати, але чоловік впевнений, що я мала вносити ці гроші до бюджету та й взагалі, розповісти йому про спадщину. У мене інша думка, тим більше, гроші я не витрачала, а відкладала. Нічого собі не купувала — кожну копійку в скриньку клала.
Ці заощадження я не привласнила, вони загальні, зможемо у відпустку з’їздити або синові навчання оплатити.

Коли я сказала, що ми можемо ці гроші в дачу вкласти, він мені у відповідь лише крикнув: “Подавись своїми грошима!”. Я своєї провини не відчуваю, я вважаю, що чоловік перебільшує. Спадщина ж мені перейшла, а не нам, чому я мала доповідати про це?

Як ви думаєте? Я права?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close