Чоловік мені постійно зраджував. Я пішла від нього, але залишила йому наших дітей

Можливо, хтось вважатиме мене чepcтвoю і бaйдужою, але вчинити інакше я просто не могла. Я розповім вам про те, що зі мною сталося.

Я досить рано вийшла заміж, коли тільки от стала повнолітньою. Мій чоловік старший на 12 років. До мене він був три рази одружений. Іван говорив, що у всьому винні були його дружини. Я йому вірила. Думала, що наш з ним шлюб точно буде дуже довгим і дуже міцним. Але я помилилася. На мій превеликий жаль.

Реклама

Я хотіла піти вчитися, а мій чоловік цього не хотів. Він хотів, щоб я відразу ж завагітніла і народила дитину. Відразу після весілля Іван став пропадати вечорами. Додому він приходив дуже пізно. Коли я питала про те, де він був весь цей час, то відповідав мені грубо, говорив, що це взагалі не моя справа. Через пів року я завагітніла. Я була до цього абсолютно не готова. Адже я так хотіла вчитися.

Я дуже сподівалася, що моя вагітність змінить ставлення чоловіка до мене. Так і сталося. Іван став зовсім іншим: уважним, ласкавим, ніжним. А потім на УЗД ми дізналися, що у нас будуть близнюки. У визначений термін я народила двох чудових малят. Коли я повернулася з пологового будинку, то ставлення чоловіка до мене стало колишнім. Він знову став пропадати ночами, абсолютно мені не допомагав. Потім я знайшла в його телефоні листування з іншими жінками. Виявляється, у нього весь цей час були коханки. Я була просто в шоці від цієї новини.

Я зрозуміла, що рано вийшла заміж, не за ту людину, народила дітей не від того людини. Я сказала чоловікові, що хочу з ним розлучитися. Але дівчаток я залишу йому. Чому я так вчинила? Та тому що мені треба вчитися. Як я буду їх утримувати? На які гроші ми будемо жити? Я ж не зможу знайти собі нормальну роботу. Чоловік виставив мене з квартири. Сказав, що я ніколи більше не побачу наших дітей. Зараз я вчуся в медичному училищі, живу в гуртожитку і ночами працюю в лікарні мед сестрою.

Реклама
pixabay.com

Ви можете мене засуджувати. Але вчинити інакше я просто не могла. Ось куди б я пішла з двома дітьми на руках? Адже у мене немає ні освіти, ні житла. Ми з дітьми просто опинились б на вулиці. У мене немає рідних, мені нема кому допомогти. Я дуже хвилююся за своїх дівчаток, але інакше вчинити я просто не могла.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker