Бабуся сказала мені: «Зараз ти поїдеш з татом до нотаріуса та перепишеш на нього квартиру»

Коли мені виповнилось 10 мій тато розповів мені, що збирається одружитись вдруге. Моя мачуха швидко завагітніла та народила татові сина. А я стала безкоштовною нянею, прибиральницею та кухаркою в одному обличчі.

Я ходила в одязі, який давно вже був на мене маленький, а брату кожного дня купляли нові іграшки. Коли він виріс мене зовсім позбавили особистого простору. Попросили віддати мою кімнату і переїхати у прохідну кімнату.

Єдине, за що я вдячна своєму татові – він заборонив мачусі підіймати на мене руку. Але ось образи, крики та знущання ніхто не забороняв. Кожного дня вона казала мені, що я жахлива і ніколи ніхто не подивиться на мене. Я слухала, що я розумово відстала і ніколи не отримаю освіти, і все, що мене чекає – робота прибиральниці.

Мачуха завжди говорила мені, що будуть тут мене терпіти тільки до мого повноліття. А потім виставлять мене на вулицю і я буду дбати про себе сама. На канікули я їхала жити до своєї бабусі. Вона теж ставилась до мене як до зайвої в їх родині. Вона казала мені, що проклинає той день, коли моя мама завагітніла мною. А ще пам’ятаю як вона раділа, коли моєї мами не стало.

Реклама
yandex.ua

Я завжди дивувалась, чому мене просто не віддали у дитячий будинок? Їм було б легше жити. Та й мені, напевно, теж. За пів року до мого повноліття я почула розмову свого тата та мачухи. Тоді мені все стало зрозуміло. Мачуха казала, що я ніколи на це не погоджусь, а тато казав, що йому все ж вдасться мене переконати. Говорили вони про мою частку в квартирі.

З цього дня мене перестали задівати усі образи. Раніше я боялась свого повноліття. А тепер чекала його з нетерпінням. В день мого народження зібралась вся «родина». Навіть бабуся приїхала. Батьки мачухи теж були присутні. Перший раз ми всі разом сиділи і пили чай.

– Ну все, тепер можеш збиратись, – сказала мені бабця.
– Куди?, – запитала я.
– Сьогодні ти стала зовсім дорослою. І від сьогодні ти сама несеш відповідальність за свої вчинки. А ще, сьогодні ти віддячиш сім’ї за все добро, яке для тебе зробили. Ти поїдеш з татом до нотаріусу і подаруєш йому квартиру. Вона дісталась тобі від мами. Але не справедливо виходить. Вона обіцяла, що твого тата теж впише в заповіт, а цього не сталось. Записала квартиру вона повністю на тебе. Тому зараз ти поїдеш, і зробиш те, що тебе просять.

Я ледве стримала свій сміх.

– Так, бабцю. Я віддячу за все, що для мене зробили. В знак своєї подяки сьогодні я не виставлю вас всіх на вулицю, а дам вам тиждень, щоб знайти собі нове житло. Час пішов.

Реклама

Ой, що почалось. Мачуха висказала мені все, що думала про мене. А тато навіть підняв на мене руку. Батьки мачухи кричали про те, що виховувати чужих дітей справа невдячна. Бабуся сказала, що в мене немає нічого святого. Але я все ж виставила їх за двері. Вони всі дружньо переїхали до бабусі.

Через декілька днів в гості прийшов тато. Вручив мені аркуш паперу. Сказав, що якщо я не хочу переписувати свою квартиру то повинна віддати хоча б борги. На листку був список:

Їжа – 124 000 грн, одяг – 54 000 грн, шкільне приладдя – 9 000 грн, гігієна – 3 000 грн, комунальні послуги – 67 000 грн.

Мого батька зовсім не хвилювало те, що батьки повинні забезпечувати своїх неповнолітніх дітей. Я ще раз переконалась, що зробила все правильно виставляючи їх з своєї квартири.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker