Бабусі говорили, що будуть няньчити онуків, як прийшлось до діла – у всіх свої справи!

Після весілля бабусі в один голос почали вимагати онуків та обіцяти, що допомагатимуть. Подібні ситуації – не рідкість. З моєю подругою сталося так само — типові обіцянки родичок зруйнували її надії.

“Я не розумію, чому старше покоління настільки одержиме онуками. Тільки одружилися – треба терміново народити. А навіщо? Мовляв, якщо одразу не завагітнієш, значить, хвора. Навіть діагнози самі поставлять.

Ми з чоловіком 4 роки жили разом та 4 роки слухали подібні обіцянки. Потенційні бабусі питали, коли вже онуками потішимо, і обіцяли допомагати з обох боків. Мовляв, навіть у декрет можу не виходити — самі впораються.

Я не розраховувала на них, але сталося так, що я завагітніла. Ми не планували ще мати дітей, однак так вже вийшло. Тим більше, солодкі обіцянки родичів вселяли надію.

Я вийшла на роботу, коли синові виповнилося 1,5 роки. Дитина захворіла — доглянути нема кому. Усі на роботах, у всіх свої плани. Лише зрідка я могла допроситись, щоб мама чи свекруха приділили годину часу онукові, поки знайду вихід із ситуації.

Я регулярно чула фрази з їхніх вуст: “Ваша дитина – ваші проблеми”, “Для кого народжували?”, “У нас своє життя”, “Я зі своїм обов’язком впоралася” та інше.

pixabay.com

Звичайно, вони мені нічим не зобов’язані, але навіщо так наполегливо вимагали онуків? Ну гаразд, ми з чоловіком відповідальні та свідомі, але є й такі, що розраховують на обіцянки.

Нікого не треба слухати, та й сподіватися треба лише на себе. Допомагатимуть — чудово, не будуть — це їхнє право. До того ж обставини змінюються, а дитина завжди залишається з батьками. Щоб ні на кого не ображатись і не псувати життя, розраховуйте на себе, зважуючи всі “за” та “проти”.

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close