Аня на старості років мріяла про життя за містом. Чоловік був категорично проти. Але час все розставив на свої місця

Аня добре вчилась і була найкращою серед своїх однокласників. Вчителі її називали “нашою зірочкою”. Дівчинка, не дивлячись на загальну любов односельчан, не планувала залишатися в селі. Вона твердо для себе вирішила, що після школи поїде в місто для реалізації своїх планів.

Аня трохи соромилася, що її батько з матір’ю працювали в колгоспі. Мати – в бухгалтерії, а батько був спочатку простим трактористом, а пізніше став начальником майстерні по ремонту.

Ані хотілося досягнути більшого в житті, тому вона цілодобово готувалася до вступних іспитів в один з столичних вузів. Їй вдалося вступити на факультет хімії. Закінчивши навчання, вона влаштувалася на роботу в одне з найбільших підприємств.

Життя дівчини било ключем. Нові знайомства, друзі. У село їздила рідко, на свята. За батьками, звичайно, дуже сумувала.

Старанна і серйозна дівчина Аня була незабаром помічена на виробництві і вона почала просуватися по кар’єрних сходах. Незабаром вона вийшла заміж за гарного хлопця з роботи. Від підприємства молодятам виділили кімнату в гуртожитку, а через два роки квартиру.

Незважаючи на вмовляння матері, Аня рідко відвідувала їх з батьком, так як робота і сім’я відбирали весь час. Мати дуже турбувалася, що їх фамільний будинок, в якому прожило кілька поколінь, продасть донька після їх смерті. Але не стала говорити про це Ані.

Йшли роки. Аня сама вже стала матір’ю двох синів, які стали зовсім дорослими і самі мріяли вже про кар’єру, квартири, машини.

Мати сильно здала після смерті чоловіка. Аня на той час вже була на пенсії, тому спокійно поїхала до матері, щоб доглядати за нею. Спочатку думала, що не витримає сільського життя після столиці. Але ні, вона немов знову потрапила в дитинство. Ані так подобалося возитися в городі, ходити в ліс і до річки, де вона любила проводити час, коли жила в селі. Мати з появою дочки пішла на поправку, їм було удвох так добре.

А через два місяці за Анею приїхав чоловік. Хотів забрати дружину назад в місто, адже теща вже відчувала себе добре. Але Аня запропонувала чоловікові доопрацювати і переїжджати в село. До пенсії чоловіку залишалося менше місяця.

Але він був категорично проти, а на наступний день поїхав додому. На 80-й день народження тещі він приїхав разом з синами та їх нареченими.

pixabay.com

Почали розвантажувати з машини численні пакети з харчами, солодощами, подарунками для бабусі. Святкували майже три дні. Чоловік поглядав на щасливу дружину і тещу. Увечері, перед від’їздом до столиці, він підійшов до Ані.

– Мабуть, ти була права. Піду на пенсію і переїдемо до тещі. Синам квартира потрібна. А ми вже в тому віці, коли потрібно відпочити. І краще це робити на свіжому повітрі.
– Ось і добре, а ми в місто їздити в гості до дітей будемо. А вони до нас на літо онуків будуть привозити. Так навіть краще.

З того часу почали жити вони в селі. І так добре як там, їм ще ніде не було.

А ви б хотіли жити на старості в селі? Чи обрали б місто?

Также интересно:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close